Яка насолода підійти влітку у спеку до фонтана, відчути на собі колючі бризки, вдихнути водяний пил і, опустивши руку у прохолодну воду фонтанного басейну, уявити себе на березі якщо не моря, то бодай річки. Ми, містяни, якось звикли до фонтанів і не дуже замислюємося над тим, звідки вони прийшли, як вони виникли.

Є в нашому місті дивовижний куточок, де у будь-яку пору року виставляють с іюї роботи харківські художники. Це не просто виставка, а виставка-продаж картин. Вона простяглася на сотню метрів у затишному сквері, де знаходиться Нічний вогонь слави героїв-українців. Полотна виконано в найрізноманітніших ( шлях — від класичного до модерністського.

Якось наприкінці листопада Мишко повертався після уроків зі школи додому. Як завжди, він завернув до берега невеликої річки Лопухівки, що тече на околиці його рідного села. Тут у нього було своє заповідне місце: там плавали качки, яких хлопчик регулярно підгодовував. Ось і цього разу він спустився до води. Річка ще не була закута у льодовий панцир, бо осінь була напрочуд тепла, лагідна, і подиху зими ще не відчувалося. Качки залопотіли крилами, ніби вітаючи хлопчика, і підпливли до берега ближче. Жадібно хапаючи шматочки хліба, вони відштовхували одна одну, видавали гортанні звуки. Мишко помітив, що одна з качок не виборює собі здобич. Вона якось мляво підпливла до берега й завмерла на піщаній обмілині. Мишко підійшов до пташини і побачив, що вона поранена. Може, мисливець стріляв, а може, щось інше сталося.

Є на одній з тихих вулиць нашого міста антикварний магазин. Входячи у приміщення, відчуваєш музейний запах. Від полиць зі старовинними речами віс таємницею. Давним-давно, ще на початку минулого століття, створено ось цей дивовижний мідний свічник; а таких мармурових чорнильниць, мабуть, зараз ні у кого не побачиш. Ну, скажіть, кому спаде на думку вмочити перо у чорнильницю? А ось портсигар, від якого не відведеш очей. На ньому гравірування, прочитати букви важко. На вітрині навіть гребінь старовинний зі слонової кістки, і чудо-віяло, що вражає уяву. Є речі, назви яких я навіть не чув. Але всі вони об’єднані одною спільною назвою — антикваріат.